Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 
Черновицкая область
 
Областной центр - город Черновцы
 
 
 
 
Історія регіону
 
    Чернівецька область України - унікальний край, у якому поєднані історична доля Північної Буковини і частини Бессарабії. Утворена область 7 серпня 1940 року возз’єднанням північної частини Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, (середина XIV ст.) тут виникло Молдовське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці XVIII на початку XIX ст. ці землі входили до складу - Австро-Угорської (Буковина) і Російської (Бессарабія) імперій.

    Якщо австрійський уряд був дещо поміркованішим і розсудливішим щодо долі народів своєї поліетнічної держави, то царський режим здійснював жорстоку русифікацію спрямовану на нищення історичної та національної пам'яті. Певні австрійські кола навіть виношували ідею створення Сполучених Штатів Великої Австрії, побудованої за федеральним національно-територіальним принципом (передбачався й український "штат"). Але крах імперії у першій світовій війні не дав здійснитися цьому задумові. За мирним договором Австрія змушена була відмовитися від своїх володінь на користь Румунії. Буковинські та бессарабські українці внаслідок цього більш ніж двадцять років перебували в складі Румунії.
    Процес національно-державного самовизначення буковинських українців зростав і міцнів, на всю силу заявивши про себе на багатотисячному Буковинському вічі 3 листопада 1918 року, на якому конституційним шляхом на настійні вимоги представників селянства було проголошене природне право українців Буковини на своє державне самовизначення і "прилучення австрійської части української землі до України". Це фактично була перша вимога народу про створення єдиної соборної Української держави. Бессарабські українці, як відомо, своє право на національно-державне самовизначення здобували збройною боротьбою у Хотинському повстанні у січні 1919 року.
 
    Історіографія часів тоталітарного режиму або дискредитувала, або замовчувала значення Буковинського віча. І лише в умовах незалежної України відновлено історичну правду, чітко окреслено історичне і правове значення віча в процесі соборності українських земель. Приклад своїх попередників буковинці повторили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, під час якого 92.18% його учасників проголосували за незалежність України. Навіть у селах, де румуни та молдовани складають більшість населення (с.Бояни - 88.6%, С.Валя Кузьмін - 63.1% та ін.), за суверенність України віддали свої голоси більше 90% учасників референдуму.
    Характерною особливістю області є поліетнічний склад її населення. Але протягом віків, незалежно від того, під владою якого короля чи царя не перебували б наші землі, тут не відбулося жодної міжнаціональної сутички. Протягом віків виробилася здорова народна етика доброзичливості у національних стосунках, до родинних взаємин включно.
 
Адміністративно-територіальий розподіл
 
Область поділяється на 11 адміністративних районів: Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також місто Чернівці.
 
Влада
 
    Представники національних меншин є активними учасниками державних управлінських процесів у краї. З 4153 депутатів обласної, міських, районних, селищних і сільських рад - 477 румуни і 147 молдовани (22.8% всього депутатського корпусу). У Чернівецькій обласній раді кіьлкість румунів і молдован досягає 18%, у Герцаївській районній раді - 95%, Глибоцькій - 50%, Новоселицькій - 63.3%, Сторожинецькій - 30%. Серед голів 283 районних, міських, селищних і сільських рад налічується 37 румунів і 22 молдовани, разом - 22.8% при 19.7% загальної чисельності румуномовного населення краю.
    Обласна влада організаційно і матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів. Уже традиційними стали в Чернівцях румунські національні свята - "Мерцішор", “Флоріле Далбе” та "Лімба ноастре", в яких беруть участь й інші національно-культурні товариства краю.
 
Кордони
 
    Чернівецька область, що відома під етнографічною назвою "Буковина", розташована на південному заході України. Площа території складає 8,1 тис. кв. км. Регіон межує з Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями. На півдні Чернівецької області проходить державний кордон з Молдовою і Румунією. Адміністративний центр регіону - м. Чернівці.
    Обласна державна адміністрація, органи місцевої влади підтримують контакти національних меншин як з етнічними батьківщинами, так і з українцями, котрі проживають за межами України.
 
Населення
 
    Загальна чисельність населення регіону становить 935 тис. осіб, щільність - 115 осіб на 1 кв. км. У регіоні розташовано 11 міст, 8 селищ міського типу, 398 сільських населених пунктів.
 
Економічний потенціал
 
    Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси. Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень - 60 років.
Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод та грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" та "Нафтуся".
    Здійснюється промисловий розлив столових / лікувальних вод (15 родовищ): Буковинська, Брусницька, Кельменчанка, Хрещатик тощо. Особливим попитом користується вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідро-карбонатно-хлоридно-натрієві компоненти, що визначають її лікувальні властивості.
    Тваринний світ області нараховує 303 види хребетних тварин. Тут можна зустріти мешканців середньоєвропейських широколистих лісів - оленя благородного, козулю європейську, черепаху болотну, представників Середземномор'я - жабу зелену, саламандру плямисту, а також - мешканців сибірської тайги - глухаря, тетерука. Є чимало ендеміків - білка карпатська, тритон карпатський. З долин річок до субальпійських чагарників перекочовує на літо бурий ведмідь. З хижаків зустрічаються куниці, тхори, рисі, вовки.
    У лісах, садах, на полях і водоймищах живуть майже 200 видів птахів. Більшість із них - мешканці лісів. Це - численні види горобиних: дятли, голуби. Заболочені місця населяють лиски, кулики, чаплі, лелеки. Зустрічається гірська плиска, сойка, гірський щеврик, карпатський глухар.
Річки та ставки області населяють 50 видів риб. Найбільш численні - з родини коропових і окуневих.
    Чернівецька область - це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. Тут поєднуються живописні гірські ландшафти та мальовничі ліси передгір'я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, заворожує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби і ягоди. Не можуть не причарувати зразки традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва - живі носії своєрідності буковинського фольклору.
 
Промисловість 

    У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, деревообробна промисловість. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 205 промислових підприємств, окрім того, функціонує 385 малих промислових підприємств.
 
Сільське господарство
 
    У 1999 році валовий збір зерна у регіоні склав близько 303,0 тис. т, цукрових буряків - 303,1 тис. т, насіння соняшника - 3,2 тис. т, картоплі - 346,3 тис. т. Було також вироблено 56,1 тис. т м'яса, 329,2 тис. т молока і 172,5 млн. штук яєць. На початок 1999 року в області працювали 584 фермерських господарства.
 
 
Культура і традиції
 
    У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, в тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького державного університету, Вижницький національний природний парк, Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення, Чернівецькі регіональні ландшафтні парки "Цецино", "Валя Кузьміна" (буковий праліс віком 250-300 років, мальовниче озеро, ділянки рідкісних рослин, мінеральні джерела), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, які є пам'ятниками садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.
    Різноманітні пам'ятки культур зарубинецької (I ст. до н.е. -II ст. до н.е.), черняхівської (II-V ст. н.е.), виявлені більш як у 150 пунктах, засвідчують, що північна Буковина - слов'янська земля. 
    Пам'ятки археології та архітектури Буковини включають слов'янські городища IX-X століть, древньоруські городища XII-XIII століть, пам'ятки культової архітектури.
 
Природа та екологія
 
    Ландшафт Чернівецької області різноманітний: гірські вершини Карпат і пагорби підгір'я, що поступово переходять у широку рівнину, розташовану між річками Дністер і Прут. Водні ресурси: річки Дністер, Прут, Серет, Черемош. Ґрунт - переважно лісовий бурозем та дерново-підзолистий. Клімат: теплий помірно-континентальний, кількість опадів становить 650-750 мм. Корисні копалини: регіон багатий на поклади будівельних матеріалів (гіпс, ангідрид, мергелі, вапняки), різні види пісків, джерела мінеральної води. Увагу привертають нещодавно відкриті нафтогазоносні родовища, а також прояви золотоносності і мідноколчеданного та поліметалічного зруднення.
 
 
Контактна інформація
 
Адреса: 
  
Чернівецька облдержадміністрація
58010, м. Чернівці, вул.Грушевського,1
  

Контактні телефони: 
  
(0372) 55 28 44