Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №  22/137 
 
02.02.09

 

За позовом   Приватного підприємства «Агропрод-Інвест»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЧЕМІ»

про                 стягнення передплати та процентів за користування коштами

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Лінчевська Я.В. (довіреність від 01.11.2008р.); 

від відповідача:     не з’явились;


В судовому засіданні 02.02.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Агропрод-Інвест»(надалі ПП ««Агропрод-Інвест», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЧЕМІ»(надалі ТОВ «ОЛЧЕМІ», відповідач) суми попередньої оплати в розмірі 4 519, 78 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами 199, 86 грн..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо поставки відповідачем хладагенту, у зв’язку з чим на користь останнього позивач перерахував 4 519, 78 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 1143 від 12.07.2007р.. Відповідачем зобов’язань з поставки оплаченого товару, в тому числі на вимогу позивача не здійснено, сплачених коштів не повернуто. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення заявлено також суму процентів за користування чужими коштами.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлялись за всіма відомими адресами в тому числі на юридичну адресу ТОВ «ОЛЧЕМІ»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.02.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 12.01.2009р.. 

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                           

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо поставки хладагенту 22 (13, 6 кг) та хладагенту ХФВ-404А (R404А) (бал. 10, 9 кг) у відповідності до яких на підставі рахунку-фактури № СФ812 від 04.07.2007р., ПП "Агропрод-Інвест" на користь ТОВ "ОЛЧЕМІ" проведено попередню оплату.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Про вчинення відповідного правочину свідчать рахунок-фактура № СФ812 від 04.07.2007р. на підставі якого відповідно до платіжного доручення 1143 від 12.07.2007р. позивачем на користь відповідача перераховано 4 519, 78 грн.. Зазначена сума коштів сплачена позивачем в рахунок оплати за хладагент поставку якого погоджено між сторонами. Рахунок-фактура та платіжне доручення у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідачем зобов’язань щодо поставки на користь позивача оплаченого ним хладагенту не виконано, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Кошти в сумі 4 519, 78 грн. сплачені позивачем на підставі рахунку-фактури № СФ812 від 04.07.2007р., що виставлений відповідачем на оплату хладагенту, кількість та ціна якого визначені у рахунку.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно листа-вимоги (вих. 500 від 20.08.2007р.) позивач, у зв’язку з неотриманням передплаченого товару, вимагав протягом 7-денного строку з дня пред’явлення вимоги поставити товар, про дату та місце поставки просив письмово повідомити. Зазначений лист-вимогу відповідачем  отримано 27.08.2007р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення у зв’язку з чим строк з виконання зобовязання по поставці оплаченого товару є таким, що настав 03.09.2007р.. 

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, товар за який здійснено передплату згідно з платіжним дорученням № 1143 від 12.07.2007р. відповідачем не поставлено, позивач звернувся до останнього з листом-вимогою від 03.10.2007р. в якому вимагав протягом 7 банківських днів з дня пред’явлення вимоги здійснити повернення передплати в сумі 4 519, 78 грн. на розрахунковий рахунок підприємства. Вимогу отримано відповідачем 08.10.2007р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Поставки товару у обумовлені договором строки, а також і за вимогою позивача відповідачем не здійснено, матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв’язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 4 519, 78 грн. на яку не здійснено поставку товару визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на   суму   попередньої   оплати   нараховуються  проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від  дня,  коли  товар  мав бути  переданий,  до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому  суми  попередньої  оплати.  Договором  може  бути встановлений   обов'язок  продавця  сплачувати  проценти  на  суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, розмір пені, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами здійснений позивачем згідно наведених положень законодавства за період з 04.09.2007р. (дата з якої зобовязання щодо поставки мало бути виконане) та по 07.03.2008р., відповідно вимоги про стягнення 199, 86 грн. штрафних санкцій визнаються обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Враховуючи порушення відповідачем обумовлених зобов’язань, непоставку товару та неповернення отриманої передплати, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 4 519, 78 грн., та 199, 86 грн. процентів за користування чужими коштами.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -


В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЧЕМІ»(01103, м. Київ. вул. Кіквідзе 13, п/р 26008104991101 в КБ «Експобанк», МФО 322294, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34239694) на користь Приватного підприємства «Агропрод-Інвест»(юрид. адреса: 83045, м. Донецьк, пр-т. Ленінський 26; адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Клінична 8, п/р 26005959967870 у ДФ ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ідент. код 32084961) 4 519, 78 грн. (чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять гривень 78 копійок) сплачених коштів та 199, 86 грн. (сто дев’яносто дев’ять гривень 86 копійок) процентів за користування чужими коштами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЧЕМІ»(01103, м. Київ. вул. Кіквідзе 13, п/р 26008104991101 в КБ «Експобанк», МФО 322294, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34239694) на користь Приватного підприємства «Агропрод-Інвест»(юрид. адреса: 83045, м. Донецьк, пр-т. Ленінський 26; адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Клінична 8, п/р 26005959967870 у ДФ ПУМБ м. Донецька, МФО 335537, ідент. код 32084961) 220 грн. (двісті двадцять гривень) судових витрат.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 

Суддя                                                                                                      Р.І. Самсін