Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34
 

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №
   
 
 

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ДЖІ БІ Україна»
до                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес-Буд»
про               стягнення 151 964,45 грн.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:
від позивача: Кирилова Р.І., Головач Н.М.
від відповідача: Кулинич В.П., Терещенко В.О.
         
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
 
Позивач вернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з відповідача 32 533,63 грн. основного боргу у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань щодо сплати орендних платежів за договором № 378 від 11.09.07р., а також 116 606,20 грн. збитків, 2 506,27 грн. інфляційних нарахувань, 318,35 грн. відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.08.08р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.
Пред’являючи позов до суду, позивач одночасно подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача, в межах ціни позову. Зазначена заява ухвалою суду від 06.08.08р. була задоволена.
Судове засідання, призначене на 03.09.08р. не відбулося, оскільки відповідач, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.08р. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.08р. у справі № 51/172 ухвалу суду першої інстанції від 06.08.08р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»? без задоволення; матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.
Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, невиконання ними вимог суду та можливість вирішення справи в позасудовому порядку.
У процесі провадження у справі відповідач надав суду письмові пояснення, в яких в порядку ст. 22 ГПК України визнав позов в повному обсязі та зазначив, що повернути майно, яке є об’єктом оренди за договором № 378 від 11.09.07р. неможливо у зв’язку з його втратою.
          У судовому засіданні 20.02.09р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, з підстав публікації 20.02.09р. в офіційній газеті «Урядовий кур’єр»оголошення про визнання відповідача банкрутом. Будь-яких пояснень в обґрунтування поданого клопотання суду не наведено. 
          Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.
          Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
        Таким чином, зі змісту зазначеної норми випливає, що підставою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
        Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
          На думку суду, обставини, що розглядаються в провадженні у справі про банкрутство, не перешкоджають господарському суду у даній справі самостійно встановити обставини порушення взятих на себе відповідачем зобов’язань.
          Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.02.09р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?
ВСТАНОВИВ:
          11.09.07р. між сторонами було укладено договір №378, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –у тимчасове володіння та користування (оренду) комплект опалубки “LOGIK 60”, складові частини якого визначені специфікацією №1 до договору.
Відповідно до специфікації № 1 до договору від 11.09.07р. №378 об’єктом оренди є наступне майно: код F530175 Панель (щит) Logik 60 3000 x 600 у кількості 20 одиниць на загальну суму 91 960,00 грн. (у т. ч. ПДВ); код 580518 Угловой прижим Logik60 у кількості 60 одиниць на загальну суму 20 196, 60 грн. (у т. ч. ПДВ); код 800500 Гайка прижимная Logik 60  DW 15 у кількості 60 одиниць на загальну суму 4 449,60 грн. (у т. ч. ПДВ).
Таким чином, загальна вартість обладнання за вищезазначеним договором становить 116 606,20 грн.
Розмір щомісячної орендної плати за користування вказаним обладнанням сторони узгодили у сумі 5 247,36 грн.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором від 11.09.07р. №378 та додатковими угодами до нього від 18.10.07р. № 1, від 17.11.07р. № 2, від 17.12.07р. № 3, від 01.01.08р. № 4, від 01.02.08р. № 5, від 01.03.08р. № 6, передавши відповідачеві обладнання, що підтверджується актом передачі опалубки в оренду від 18.09.07р. на суму 116 606,20 грн. (копії –у матеріалах справи).
          Згідно з пунктом 4.2 договору строк його дії встановлений на 30 діб з моменту прийняття обладнання. 
          Пунктами 5.1 договору сторони передбачили, що орендар здійснює передплату за оренду обладнання відповідно до пункту 5.2 договору.
          Згідно з пунктами 5.2, 5.4 договору вартість оренди комплекту опалубки Logik60 складає 5247,36 грн. і сплачується в безготівковому порядку у розмірі 100% на розрахунковий рахунок позивача відповідно до виставленого рахунку-фактури на протязі 1-го дня з моменту виставлення рахунку на оплату. 
          Пунктом 5.5. договору сторони встановили право на продовження терміну оренди обладнання шляхом укладання додаткової угоди, в якій визначаються нові додаткові умови здачі опалубки в оренду та яка є основою для проведення розрахунків. Факт виконання позивачем своїх зобов’язань за договором підтверджується актом  передачі опалубки в оренду від 18.09.07р.
          Пунктом 10.4 договору сторони узгодили, що якщо до настання наступного строку оренди передплата за оренду не надійшла в повному обсязі, орендодавець має право одностороннього розірвання додаткової угоди. При цьому орендар зобов’язався протягом 1 дня повернути обладнання орендодавцеві.           
          Додатковими угодами №№ 1,2,3,4,5,6 (копії –у матеріалах справи) до  вищезазначеного договору сторони продовжували його дію та визначали вартість орендних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
          Додатковою угодою № 6 до договору №378 від 11.09.07р. сторони вирішили продовжити дію вищезазначеного договору на 31 добу –тобто, з 01.03.08р. до 31.03.08р., визначивши при цьому дату повернення опалубки - 01.04.08р.
          Проте у встановлений строк відповідач майно не повернув і продовжував ним користуватися. Оскільки сторони не висловлювали своє небажання продовжувати договірні стосунки протягом місяця, суд дійшов висновку, що договір №378 від 11.09.07р. в силу вимог ст. 284 ГК України, 764 ЦК України автоматично продовжувався на 31 добу. 
          Як стверджує позивач і не спростовано відповідачем, останній не виконував свої грошові зобов’язання  щодо сплати орендних платежів понад 3 місяці. За таких обставин позивач в порядку ст. 782 ЦК України 19.06.08р. направив на адресу відповідача лист №41, в якому повідомив про відмову від договору з 20.06.08р. і вимагав повернути обладнання.
          Листом №08091/01-01 від 20.06.08р. відповідач надав згоду на розірвання договору з 20.06.08р. та зобов’язався повернути обладнання.
Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
          Проте           до даного часу обладнання позивачеві на повернуто, грошові зобов’язання  щодо сплати орендних платежів відповідачем також не виконані.
При перевірці правильності обчислення позивачем орендної плати суд встановив, що була допущена арифметична помилка. За розрахунком суду станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.08р. до 20.06.08р. складає 32 183,80 грн.
Приймаючи до уваги наведене, в також враховуючи право господарського суду не приймати визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу частково в розмірі 32 183,80 грн. 
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 116 606,20 грн. збитків –вартості втраченого обладнання суд відзначає наступне.
Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування збитків позивач надав суду контракт  № 01/01-2005 від 01.08.2005р., укладений між ним і Cz s.r.o.», Прага (Чехия), який за своїм змістом є договором купівлі-продажу, а також специфікації до договору з переліком обладнання, митно-вантажні декларації та інвойси на придбане обладнання. 
Проаналізувавши вищезазначені документи, суд дійшов висновку, що позивач є власником обладнання, яке було передано в оренду відповідачеві за договором №378 від 11.09.07р.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Як зазначив відповідач, майно було втрачено іншою особою. Разом з тим, умовами договору не було передбачено можливості користування майном іншою, ніж відповідач, особою. Таким чином, суд вважає, що у даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні ним умов договору –передачі майна у користування іншій особі;    шкідливий результат такої поведінки відображається у втраті майна, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, майно було втрачено особою, яка користувалася ним без наявних на це правових підстав.  Вина відповідача полягає у порушенні умов договору –передача майна іншій особі. 
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач визнав позов, суд задовольняє вимогу позивача про відшкодування збитків в сумі 116 606,20 грн.  
Окрім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 506,27 грн. інфляційних нарахувань,  318,35 грн. 3 % відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов’язання, вимоги позивача про стягнення 2 506,27 грн. інфляційних нарахувань,  318,35 грн. 3 % відсотків річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).
             Керуючись ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:
 
1.          Позовні вимоги задовольнити частково.
2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алес-Буд»( 03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, р/р 260040100845 в ЗАТ «Прокредитбанк»м. Києва МФО 320984, ЗКПО 30310055) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ДЖІ БІ Україна»( 03062 м. Київ, пр. Перемоги, 67, р/р 26004003068800 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Київ, МФО 300539, ЗКПО 33601363) 32 183 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 80 коп. основного боргу, 116 606 (сто шістнадцять шістсот шість) грн. 20 коп.  збитків, 2 506 (дві тисячі п’ятсот шість) грн. 27 коп. інфляційних нарахувань, 318 (триста вісімнадцять) грн. 35 коп. 3% відсотків річних, 1516 (одна тисяча п’ятсот шістнадцять) грн. 14 коп. витрат зі сплати державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 72 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
      

Суддя                                                                                         Пригунова А.Б.