Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34
 

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №   ---
 
 

За позовом          ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”;
до                    Редакції газети „Голос України”;
про                    спростування недостовірної інформації

Суддя: Мандриченко О.В.

Представники
Від позивача:          Бровко Н.М., представник, довіреність №23-5-5857 від 25.12.2008 р.;
Від відповідача:          Лавренюк Б.С., представник, довіреність №616 від 08.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2008 р. порушено провадження у справі №18/339, справа призначена слуханням на 20.11.2008 р.
На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 20.11.2008 р. до 09.12.2008 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 20.11.2008 р.; у справі з 09.12.2008 р. до 20.01.2009 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
 
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить встановити факт недійсності відомостей, викладених у газеті „Голос України” №157 (4407) від 20.08.2008 р. про визнання ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; зобов”язати редакцію газети „Голос України” за власний рахунок опублікувати спростування недостовірних відомостей, надрукованих в газеті „Голос України” №157 (4407) від 20.08.2008 р. про визнання ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тим же шрифтом і помістити в газеті „Голос України” під заголовком „Спростування” на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується; стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представники останнього у судових засіданнях зазначили про наступне:
—Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” покладає на газету „Голос України” обов’язок щодо публікації оголошень про порушення справи про банкрутство та про визнання банкрутом особи;
—редакція не має права вирішувати на власний розсуд питання публікувати оголошення даного характеру, чи не публікувати;
—до редакції газети „Голос України” надійшов лист, завірений печаткою ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, та постанова Господарського суду Львівської області щодо визнання ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.08.2008 р. у газеті „Голос України” за №157 (4407) було надруковане оголошення про те, що Господарським судом Львівської області 12.08.2008 р. прийнята постанова у справі №1/430 –19/9 про визнання боржника –ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В.
21.08.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №23-5-3971юр негайно спростувати відомості, надруковані 20.08.2008 р. у газеті „Голос України” за №157 про прийняття Господарським судом Львівської області постанови у справі №1/430 –19/9 про визнання ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” банкрутом.
Відповідач у відповіді вих. №450 від 26.08.2008 р. зазначив про те, що оголошення про банкрутство ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” було надруковане відповідно до листа ліквідатора ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” –Панченко Ю.В., та на підставі постанови Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. У цьому ж листі позивачеві було запропоновано розмістити в газеті „Голос України” оголошення щодо відсутності постанови Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. у справі №1/430 –19/9.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обв’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст.299 ЦК України.
Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Отже, згідно з наведеними нормами права, негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Особа має право на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації та й у той же спосіб.
Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач її достовірність.
Як вже було зазначено вище, 20.08.2008 р. у газеті „Голос України” за №157 (4407) було надруковане оголошення про те, що Господарським судом Львівської області 12.08.2008 р. прийнята постанова у справі №1/430 – 19/9 про визнання боржника –ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В.
Заява про розміщення оголошення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” була надіслана відповідачеві Панченком Ю.В. До зазначеної заяви була додана копія постанови Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. у справі №1/430 –19/9.
Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із запитом вих. №23-5-3939-юр від 20.08.2008 р. про надання інформації стосовно існування справи №1/430 –19/9 про банкрутство ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” та наявності постанови Господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р., прийнятої у справі №1/430 –19/9 про визнання боржника –ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В.
Господарський суд Львівської області у відповіді вих. №02/Г-267 від 20.08.2008 р. на вищезазначений лист зазначив по відсутність у провадженні суду справи за №1/430 –19/9 та про те, що Господарським судом Львівської області не приймалась постанова від 12.08.2008 р. у справі №1/430 –19/9 про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В.
У судовому засіданні позивач наголошував на тому, що не направляв відповідачеві повідомлення про банкрутство ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”.
21.08.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №23-5-3971юр про негайне спростування відомостей, що не відповідають дійсності. До зазначеного листа був наданий лист Господарського суду Львівської області №02/Г-267 від 20.08.2008 р., в якому спростовується інформація про визнання банкрутом ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів достовірності поширеної 20.08.2008 р. у газеті „Голос України” за №157 (4407) інформації про прийняття Господарським судом Львівської області постанови у справі №1/430 –19/9 про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В.
Згідно зі ст. 47 Закону України "Про інформацію" відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, поширенні відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
Виходячи з вищезазначеного, господарський суд визнає інформацію, розповсюджену відповідачем, як таку, що не відповідає дійсності. Що ж стосується посилання позивача на те, що поширена інформація порушує право позивача на недоторканість ділової репутації, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.
Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.
Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.
Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.
Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.
Редакція відмовляє в публікації спростування, якщо спростування:
1) порушує положення статті 3 цього Закону;
2) суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;
3) є анонімним.
Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо спростування:
1) стосується відомостей, які нею вже спростовано;
2) надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.
Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.
Як визначено частиною 1 та пунктом 9 частини 2 статті 41 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об'єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації. Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є, зокрема, порушення права вимоги щодо публікації спростування та порядку його публікації, передбачених статтею 37 цього Закону.
З урахуванням наведеного, поширена відповідачем недостовірна інформація про позивача підлягає спростуванню у спосіб, визначений ст. 37 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.

Позовна вимоги позивача щодо встановлення факту недійсності відомостей, викладених у газеті „Голос України” №157 (4407) від 20.08.2008 р. про прийняття Господарським судом Львівської області постанови у справі №1/430 –19/9 про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В., не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зазначена вимога позивача є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення.
Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно зі статтею 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.
2.          Зобов”язати Редакцію газети „Голос України” (інд. 03047, м. Київ, вул. Нестерова, 4, код ЄДРПОУ 13670848) за власний рахунок опублікувати спростування недостовірної інформації, надрукованої в газеті „Голос України” за №157 (4407) від 20.08.2008 р. про прийняття Господарським судом Львівської області постанови у справі №1/430 –19/9 про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, а також про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Панченка Ю.В., тим же штрифтом і помістити в газеті „Голос України” під заголовком „Спростування” на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, що спростовується. Видати наказ.
3.          Стягнути з Редакції газети „Голос України” (інд. 03047, м. Київ, вул. Нестерова, 4, код ЄДРПОУ 13670848) на користь Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (інд. 81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, код ЄДРПОУ 00278801) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 59 (п’ятдесят дев”ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4.          В іншій частині позову відмовити.
5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                  О.В. Мандриченко