Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

К-10321/06
 
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ
 
“12” березня 2009 року                                                                                                  м. Київ
 
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів:  Бившевої Л.І., Нечитайла О.М., Степашка О.І., Усенко Є.А.
при секретарі Прудкій О.В.
 
за участю представника відповідача: Прилуцького В.О.
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області
на рішення господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2005 року
у справі № 09/788
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Смілянський цукровий комбінат» (надалі – ВАТ «Смілянський цукровий комбінат»)
до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (надалі – Смілянська ОДПІ)
про визнання недійсною податкової вимоги та спонукання до вчинення дій,-
 
встановив:
 
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог поставлено питання про визнання недійсною першої податкової вимоги Смілянської ОДПІ №2/1/24-034/1082 від 03.02.2005р. та зобов’язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача в якій зменшити зобов’язання на суму 10508441,72грн. по векселям: №3000564531 від 04.12.2003р., №3000564524 від 29.12.2003р., №3000566629 від 29.12.2003р., №3000566630 від 30.12.2003р., №3000566631 від 30.12.2003р..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв’язку зі змінами контрактів, товар, попередньо розміщений в митному режимі переробки на митній території України, після оформлення всіх необхідних документів, сплати всіх платежів, був розміщений в митний режим імпорту. Митний режим переробки на митній території України був скасований, про що свідчать відмітки у векселях. По кожній поставці та ВМД відповідачу були направлені заяви про погашення векселів. Однак відповідач у погашенні векселів відмовив та направив позивачу першу податкову вимогу, проте позивач зазначає, що податкові зобов’язання не є узгодженими та не відповідають чинному законодавству.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2005р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2005р., позовні вимоги ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсною першу податкову вимогу Смілянської ОДПІ №2/1/24-034/1082 від 03.02.2005р.. Зобов’язано відповідача внести зміни до картки особового рахунку ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» в якій зменшити зобов’язання на суму 10508441,72грн. по векселям: №3000564531 від 04.12.2003р., №3000564524 від 29.12.2003р., №3000566629 від 29.12.2003р., №3000566630 від 30.12.2003р., №3000566631 від 30.12.2003р.. Зобов’язано відповідача  повернути позивачу векселі: №3000564531 від 04.12.2003р., №3000564524 від 29.12.2003р., №3000566629 від 29.12.2003р., №3000566630 від 30.12.2003р., №3000566631 від 30.12.2003р..
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов’язання, визначені у векселях, при ввезенні давальницької сировини є припиненими у зв’язку з припиненням зобов’язання на переробку давальницької сировини, зміни митного режиму переробки на митній території України. У позивача виникли інші зобов’язання, що витікають з договірних зобов’язань купівлі-продажу, які він виконав. Судами встановлено, що позивач звертався до податкового органу із заявою про зміну своїх податкових зобов’язань, які контролюючим органом було відхилено, що не дає підстави вважати узгодженими вказані зобов’язання позивача.
 Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі із посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування рішення господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2005р. та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2005р. і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ «Смілянський цукровий комбінат».
В письмовому відзиві на касаційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Позивач звернувся до Смілянської ОДПІ з заявами №11/24 від 23.07.2004р., №11/1125 від 23.07.2004р., №11/49 від 28.07.2004р., №11/1150 від 28.07.2004р., №11/1225 від 13.08.2004р. про повне погашення векселів №3000564531 від 04.12.2003р., №3000564524 від 29.12.2003р., №3000566629 від 29.12.2003р., №3000566630 від 30.12.2003р., №3000566631 від 30.12.2003р.
Смілянська ОДПІ направила ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» лист №9808/23-132 від 13.09.2004р. (а.с. 18), в якому зазначила, що взяті на облік прості векселі, згідно заяв, наданих позивачем, та наданих до них документів про сплату податків в’їзного мита та зборів погашені не повністю, а частково. Сума боргу по них складає 10434511,86грн., із них ПДВ -1725359,08грн., мито – 8709152,78грн.
22.09.2004р. позивач направив до Смілянської ОДПІ лист №11-2/1379 (а.с. 20), в якому повідомив податковий орган, що між ним та ZEROPLAN INC. Wilmington   були укладені контракти №5 від 13.11.2003р., №6 від 10.12.2003р., №7 від 11.12.2003р., №8 від 12.12.2003р., №9 від 15.12.2003р. на ввезення давальницької сировини, на підставі яких були видані векселя на сплату ПДВ та ввізного мита на імпорт давальницької сировини.
Також, позивач зазначив, що відповідно Наказу ДПА України від 25.03.2002р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2002р. та Постанови КМ України від 12.05.2004р. №619 «Про заходи з реалізації квот на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини у 2004р.»  брав участь у аукціоні з реалізації квот  на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини у 2004р., внаслідок чого виграв лот на 5 тис. тонн сирцю вартістю 300 тис. Євро, що дало змогу отримати квоту  на 5 тис. тонн сирцю та право розмитнити дану кількість сировини по квоті, згідно Сертифікату переможця аукціону №9 від 22.06.2004р. (а.с. 22).
25.06.2004р. між позивачем та ZEROPLAN INC. Wilmington були проведені переговори, за наслідками яких були укладені додаткові угоди: №3 від 02.07.2004р. до контракту №5 від 13.11.03р, №4 від 02.07.2004р. до контракту №6 від 10.12.2003р., №4 від 02.07.2004р. до контракту №7 від 11.12.2003р., №4 від 02.07.2004р. до контракту №8 від 12.12.2003р., №4 від 02.07.2004р. до контракту №9 від 15.12.2003р., в яких сторони обумовили зміну договору переробки давальницької сировини на купівлю-продаж.
Дані угоди були зареєстровані у Міністерстві економіки України та 17.07.2004р. позивач отримав разові ліцензії на імпорт: №006133400000364 до контракту №5, №006133400000362 до контракту №6, №006133400000382 до контракту №7, №006133400000363 до контракту №8, №006133400000380 до контракту №9.
Після ввезення товару в режимі переробки на митній території України позивач у ВМД задекларував даний режим ввезення та відповідно до ст. 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 04.10.2001р. №2761-ІІІ відповідно до Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83 в оплату ввізного мита та ПДВ видав відповідачу прості векселі, а саме:
- №3000564531 від 04.12.2003р. на суму 470171,98 дол. США, зі строком платежу до 31.05.2004р., продовженим до 13.08.2004р.;
- №3000564524 від 29.12.2003р. на суму 485252,00 дол. США, зі строком платежу до 25.06.2004р., продовженим до 23.09.2004р.;
- №3000566629 від 29.12.2003р. на суму 485252,00 дол. США, зі строком платежу до 25.06.2004р., продовженим до 23.09.2004р.;
- №3000566630 від 30.12.2003р. на суму 488564,01 дол. США, зі строком платежу до 25.06.2004р., продовженим до 24.09.2004р.;
- №3000566631 від 30.12.2003р. на суму 440391,60 дол. США, зі строком платежу до 26.06.2004р., продовженим до 24.09.2004р.
Після зміни умов контрактів про переробку цукросировини на договір купівлі-продажу, митним органом прийнято рішення про митне оформлення цукросировини в митний режим імпорту, відповідно до ВМД №902040000/4/401391 від 27.07.2004р., №902040000/4/401396 від 27.07.2004р., №902040000/4/401366 від 22.07.2004р., №902040000/4/401350 від 21.07.2004р., №902040000/4/401491 від 12.08.2004р. Митний орган на звороті векселів екземпляру позивача здійснив відповідні відмітки щодо зміни зобов’язань та виконання нових.
Таким чином, позивачем сплачено мито та ПДВ у сумі 2162420,36грн. в тому числі: сума мита – 968321,14грн. та ПДВ – 1194099,22грн.
03.02.2005р. позивачем отримано від відповідача першу податкову вимогу №2/1/24-034/1082 (а.с. 84), в якій визначений податковий борг у сумі 10508441,72грн. в тому числі: державне мито – 8783829,97грн., ПДВ – 1724611,75грн.. Одночасно було зазначено, що всі активи з дати виникнення податкового боргу, а саме з 03.02.2005р., перебувають у податковій заставі та на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 04.10 2001р. №2761-ІІІ, операція з давальницькою сировиною - операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення, збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) за умови, якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику.
 Згідно до п.11 ст.2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 04.10 2001р. №2761-ІІІ, підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України. Також, у п.36 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83, передбачено, що векселя погашаються: при реалізації готової продукції на митній території України та поданні векселедавцем копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції, акта приймання-передавання готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, виданої органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника. Зазначені документи векселедавцю постійне представництво іноземного замовника зобов'язане передати протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції; у разі прийняття рішення щодо нездійснення операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (з унесенням відповідних змін до контракту) та вивезення (повернення) давальницької сировини за межі України іноземному замовнику в тій самій кількості, загальній фактурній вартості, асортименті, у яких давальницька сировина ввозилася в Україну, у встановлені Законом терміни, за умови подання копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення давальницької сировини, про фактичне перетинання давальницькою сировиною митного кордону України; у разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, якими в разі потреби визначаються рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її використання.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991р. №1201-ХІІ, вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове виконання зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя. Аналогічне визначення векселя передбачено п.1 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83, а саме, вексель - простий вексель, що видається суб'єктом господарської діяльності у сплату ввізного (вивізного) мита, податків і зборів, що справляються при ввезенні (вивезенні) давальницької сировини іноземним (українським) замовником на митну територію (з митної території) України при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в терміни, визначені Законом, і є податковим зобов'язанням, визначеним самостійно векселедавцем і узгодженим від дня взяття на облік векселя державною податковою інспекцією за місцезнаходженням векселедавця. Визначена у векселі сума податкового зобов'язання не може бути оскаржена векселедавцем в адміністративному чи судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, векселі взяті на облік Смілянською ОДПІ у грудні 2003р., про що є відмітка податкового органу, тобто, на виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ Смілянська ОДПІ виставила позивачу першу податкову вимогу від 03.02.2005р.
Позивач зазначає, що станом на 31.12.2004р. в картці його особового рахунку не відображена інформація щодо податкових зобов’язань по векселях, тобто, податкові зобов’язання не є узгодженими.
 Відповідно до п.10 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 лютого 2002 року N 83 державна податкова інспекція, у якій суб'єкт господарської діяльності зареєстрований як платник податків, веде в електронному вигляді облік векселя в журналі. Прийнятий та зареєстрований вексель (письмове зобов'язання) передається для введення в базу даних з автоматизованим проведенням перевірки даних програмним забезпеченням за конкретним алгоритмом проведення контролю за своєчасним погашенням векселя (письмового зобов’язання) до настання терміну сплати.
02.02.2005р. відповідачем була проведена інвентаризація векселів, наданих позивачем. Комісією по інвентаризації було встановлено, що в базі податкового органу обліковуються спірні векселі, як непогашені. Терміни погашення векселів настали в 2004р., але по особовому рахунку позивача заборгованість не рахується. По наслідкам інвентаризації дана помилка була виправлена, сума заборгованості внесена до особового рахунку, що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом від 02.02.2005р. (а.с. 214).
Слід також зазначити, що ввезення на митну територію України цукру-сирцю по квотам, встановленим ст. 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2004р.» повинно здійснюватись у 2004р. В той час, як позивач ввіз на митну територію України цукор-сирець, у якості давальницької сировини у 2003р. Зміна зовнішньоекономічних контрактів на купівлю-продаж не може бути підставою для погашення податковим органом спірних векселів.
Згідно листа ДПА України від 01.09.2004р. (а.с. 208), сума зазначена у векселі у сплату податків ввізного мита та зборів підлягає погашенню у повному обсязі. Непогашений вексель, яким узяті векселедавцем податкові зобов’язання із сплати до бюджетів або державних цільових фондів мита, податків та зборів у порядку та в терміни, визначені Законом, визнається податковим боргом, стягнення якого здійснюється відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
 
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
 
постановив:
 
Касаційну скаргу Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області – задовольнити.
Рішення господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 травня 2005 року – скасувати.
В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Смілянський цукровий комбінат» до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсною податкової вимоги та спонукання до вчинення дій – відмовити.
Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2007р. про зупинення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 25.02.2005 року по справі № 09/788.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.
 
Головуючий                                                     (підпис)
Судді                                                                (підписи)
 
З оригіналом згідно:
        Секретар                                                                                                          Прудка О.В.