Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 
 
У Х В А Л А
 
 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2009 року                                                                        м. Київ
 
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі :

Головуючого  
Гуменюка В.І.,
Суддів:  
Балюка М.І.,  
Косенка В.Й.,  
Барсукової В.М.,  
Данчука В.Г.,  
 

                                                   
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення у Вінницькій області про визнання протиправними дій щодо ненарахування та виплати у повному обсязі  допомоги  по догляду за дитиною до досягнення  нею  трирічного  віку,
 
в с т а н о в и л а :
 
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 квітня  2009 року  в позові  ОСОБА_1  відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 27 квітня 2009 року             ОСОБА_1 подала заяву про апеляційне оскарження рішення суду та клопотання про поновлення пропущеного строку, а 15 травня 2009 року - апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2009 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження  відмовлено та  апеляційну скарга залишена без  розгляду.
 У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та передачу справи до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга  підлягає задоволенню  з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання  про  поновлення  строку на  апеляційне  оскарження пропущеного з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявницею у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства  пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду та не наведено поважних причин  пропуску зазначеного  строку.
Проте погодитися з висновками апеляційного суду не можна з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та доводів касаційної скарги, ОСОБА_1                 2 квітня 2009 року в суді  першої інстанції під час  розгляду  справи  та  постановлення  оскаржуваного рішення  суду  присутня не була.
21 квітня 2009 року заявниці повторно звернулася до Ленінського районного суду м. Вінниці із заявою про видачу їй копії оскаржуваного рішення суду, яке отримано нею було 21 квітня  2009 року, що підтверджується  її підписом  на поданій заяві ( а.с. 39).
27 квітня 2009 року ОСОБА_1 подала  клопотання  про поновлення  строку на апеляційне оскарження рішення суду пропущеного з поважних причин, у якій поважність  пропуску  строку обґрунтовувала  тим, що  участі у справі не приймала та копію судового рішення  отримала лише 21 квітня 2009 року, тому й просила поновити їй пропущений строк на  апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подана ОСОБА_1 27 квітня           2009 року, а 15 травня 2009 року – апеляційна скарга.
Апеляційний суд зазначених доводів ОСОБА_1 не врахував, тому ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч.1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на  апеляційне  оскарження.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія  суддів
 
у х в а л и л а:
 
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2009 року   скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про  поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
 
Ухвала оскарженню не підлягає.
 
 
Головуючий                                   В.І. Гуменюк
 
Судді:                   М.І. Балюк
 
         В.М. Барсукова
   
          В.Й. Косенко
 
          В.Г. Данчук