Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 
                                                   РІШЕННЯ        по справі № 2-5824/09
 
                                              Іменем     України  
 
 

     26 жовтня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва  
В складі головуючого                  судді Чередніченко Н.П.
При секретарі                                          Чигир Т.Ф.
 
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві , третя особа Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна « про визнання права власності ,-
 

                                                   Встановив :
 

     Позивач звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача про визнання за ним права власності на будинок АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим , що він володіє ? частиною цього будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом  після смерті ОСОБА_2
     Власників іншої ? частини вказаного вище будинку немає . Позивач з 1990 року проживає у вказаному будинку , а з 1992 року вільно володіє та розпоряджається ним , підтримує будинок в належному стані . Просить визнати за ним право власності на вказаний будинок .
     В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивачем вимоги за вищевикладеними обставинами та просить суд постановити рішення про визнання за позивачем право власності на будинок ,АДРЕСА_1 .
     Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність , просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача .
     Представник третьої особи до суду не з»явилися . Судом про дату судового розгляду повідомлені належним чином та у встановлений законом термін. Причина їх неявки суду невідома.
     Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи . Судом встановлено наступне .
     В 1942 році подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали будинок , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.  
     У 1948 році подружжя розлучилося , в результаті чого на підставі рішення суду від 28.01.1948 року (а.с.26) будинок було поділено на дві рівні частини , які були закріплені  окремо за кожним із подружжя на праві приватної власності .
     В 1954 році за вищевказаною адресою були зареєстровані дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_4- ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6. Цього ж року з ОСОБА_5  у вищевказаному будинку почав проживати її цивільний чоловік ОСОБА_2 , який згодом також був зареєстрованим за вказаною вище адресою .
     Згідно договору купівлі-продажу від 12.01.1956 року , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , останній став власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
     В 1987 році померла ОСОБА_5 , яка володіла іншою ? частиною вказаного будинку .Єдиний спадкоємець ОСОБА_2 спадщину після померлої не прийняв , однак продовжував жити та користуватися  обома частинами будинку .
     Хоча ОСОБА_2 і не отримав свідоцтва про право на  спадщину , проте постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття  спадщини фактично вступив у  управління спадковим майном , а тому у відповідності до Цивільного Кодексу 1963 року , який діяв на той час вважається таким , що прийняв спадщину , хоча документів , які б посвідчували його право на іншу частину будинку , у нього не було .
     В 1990 році позивач переїхав у вище вказаний будинок для того , щоб доглядати ОСОБА_2 , так як інших родичів у нього не залишилося .  
     Позивач разом з ОСОБА_2 проводив ремонтні та будівельні роботи вищевказаного будинковолодіння , про що свідчать квитанції за сплату будівельних матеріалів .
     У 1991 році ОСОБА_2 склав заповіт на ім.»я позивача на ?  частину  будинку .
     У 1992 році ОСОБА_2 помер.
     Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом , ОСОБА_1 (а.с.5) є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав на підставі Договору купівлі продажу від 12.01.1956 року ОСОБА_2 .
     З 1992 року позивач по справі  добросовісно володіє обома частинами вказаного будинку , підтримує будинок в належному стані .
     За наведеного вище вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі .  
     Керуючись ст..ст. 548,548 ЦК Української РСР 1963 року , ст..ст. 212-215 ЦПК України ,суд ,-
 

                                                                Вирішив :  
 

     Позов задовольнити .
     Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок , який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
              На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.
     Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений ст.. 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом .
 

     Суддя :