Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 

Справа №2-182/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

             11 березня 2009 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
 

Судді                                      Антипової Л.О.

при секретарі                         Шерстюк Н.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні   у м. Києві  цивільну справу  за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління юстиції м. Києва про встановлення факту, що має юридичне значення, усунення від спадщини та визнання права власності на спадкове майно –

 

В С Т А Н О В И В:

 

Заявник просить встановити факт  проживання його однією сім’єю з ОСОБА_3 , 1939 року народження, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1  р., як чоловіка та жінка без шлюбу, посилаючись на те, що 14.04.1972 року між позивачем та померлою ОСОБА_3  був зареєстрований шлюб, який 24.03.1981 року між ними було розірвано, оскільки це було потрібно для обміну квартири з метою окремого проживання матері ОСОБА_3 . До 1985 року позивач мешкав разом з колишньою дружиною за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними мешкала мати покійної ОСОБА_4  Позивач з ОСОБА_3  продовжували вести спільне господарство, мали єдиний бюджет, підтримували сімейно-шлюбні стосунки.

З 1987 року по день смерті ОСОБА_3  позивач постійно проживав з нею , мали єдиний бюджет. За час спільного проживання позивач з померлою придбали за спільні кошти майно: посуд, ліжко, книги, одяг, зробили ремонт в квартирі.

Крім того коли ОСОБА_3  була хвора позивач піклувався про неї, купував ліки, продукти харчування.

Після смерті ОСОБА_3  відкрилась спадщина-квартира АДРЕСА_2 . Відповідачка по справі є племінницею покійної спадкодавця та у грудні 2007 року звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. На думку позивача, вона не має право на спадщину, оскільки не доглядала свою тітку, не допомагала їй матеріально та не приймала участі в її похованні.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили встановити факт проживання позивача з померлою ОСОБА_3 , усунути відповідача - ОСОБА_2 , від права на спадкування та визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на АДРЕСА_2 .

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що позивач та померла ОСОБА_3  отримували окремо квартири для проживання і окремо їх приватизовували.  Матеріали справи, а саме довідки з ЖЕКУ на думку відповідача підтверджують, те що ОСОБА_3  проживала сама та не потребувала матеріальної допомоги. Крім того, відповідач зазначив, що сам позивач пояснив про те, що ОСОБА_3  не потребувала матеріальної допомоги чи іншої якоїсь сторонньої допомоги та крім того забороняла комусь говорити, що вона хвора, чи перебувала в лікарні. Відповідач ОСОБА_2  постійно підтримувала родинний зв’язок з ОСОБА_3 , спілкувались, зустрічались, телефонували одна одній, тому вимоги, щодо усунення від спадкуванні її на думку відповідач та його представника є безпідставними та надуманими, просили в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, до суду від нього надійшов лист з проханням слухати справу у його відсутність.

Заслухавши позивача та його представника, думку відповідача та його представника, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява  підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що 14.04.1972 року між позивачем та померлою ОСОБА_3  був зареєстрований шлюб.

24.03.1981 року шлюб між ними було розірвано, але жити вони продовжували разом, вели спільний побут, мали спільний бюджет, що підтверджено матеріалами справи та показами свідків.

В судовому засіданні встановлено, що коли померла ОСОБА_1  перебувала в лікарні за нею здійснював догляд позивач.

Свідок ОСОБА_5  суду пояснив, що позивач та померла ОСОБА_1   проживали постійно разом, як сім»я, стан здоров»я у ОСОБА_3  був нормальний, виглядала вона гарно, на здоров»я ніколи не скаржилась.

Свідок ОСОБА_6  суду пояснила, що знала померлу давно, зазначила, що ОСОБА_1  не потребувала матеріальної допомоги, оскільки вони з позивачем отримували достатню пенсію та плату від оренди їхньої квартири, жили вони з позивачем, як сім»я.

Свідок ОСОБА_7  суду пояснив, що ОСОБА_1  була матеріально забезпечена і допомоги не потребувала, перед смертю скаржилась на самопочуття.

Свідок ОСОБА_8  та ОСОБА_9  суду пояснили, що померла була забезпечена матеріально і свідкам. коли ті потребували, завжди позичала гроші.

Свідок ОСОБА_10  суду пояснила, що відповідачка близько спілкувалась з покійною, часто зустрічались. Вона добре себе почувала і в травні 2007 р. приїздила до них в село. В серпні 2007 р. свідок зателефонувала до неї на квартиру, а слухавку підняв позивач і сказав, що ОСОБА_1  десь вийшла, хоча  це була неправда і вона знаходилась в лікарні.

Свідок ОСОБА_11  суду пояснила, що вона родичка по лінії чоловіка ОСОБА_3  З. і ОСОБА_1  була їй близькою подругою. Свідок зазначила, що вона розлучилась з позивачем , оскільки він її постійно зраджував і мав позашлюбну дитину. Довгий час позивач з нею не спілкувався, але за рік до її смерті вони почали жити разом. Свідок постійно спілкувалась з ОСОБА_3  З., разом відвідували одна одну. ОСОБА_1  ніколи не потребувала ні матеріальної ні фізичної допомоги, про свою хворобу ніколи не говорила, коли вона померла то свідок дала позивачу 500 грн. на поховання, а відповідачка повністю купила харчі.

Свідок ОСОБА_12  суду пояснила, що часто спілкувалась з померлою і та ніколи не говорила про свої хвороби, ніякої сторонньої допомоги вона не потребувала.

Свідок ОСОБА_13  суду пояснила, що знає відповідача і та їй неодноразово говорила, що має тітку Зіну до якої вона неодноразово їздила провідувати, а також зустрічалась з нею на кладовищі де похований її батько, а померлої рідний брат. Коли ОСОБА_1  померла, то відповідач на похорон скупляла продукти.

Свідок ОСОБА_14  суду пояснив, що

Свідок ОСОБА_15  суду пояснила, що відповідачка та ОСОБА_1  часто між собою спілкувались, ОСОБА_1  ходила на роботу до відповідачки в 2005-2007 р. Про смерть ОСОБА_3  він дізнався від відповідачки і ця звістка його вразила, оскільки незадовго до цього він померлу бачив  і вона гарно виглядала і на здоров»я не скаржилась.

Свідок ОСОБА_16  суду пояснив, що

Свідок ОСОБА_17  суду пояснила, що ОСОБА_1  проживала з позивачем, який про неї піклувався, доглядав коли вона хворіла. Жили вони скромно, хоча отримували орендну плату за квартиру.

Свідок ОСОБА_18  суду пояснив, що вона співробітниця ОСОБА_3  і як вона знає позивач з нею завжди проживав однією сім’єю, вони вели спільне господарство. Свідок знає, що у померлої є племінниця, але ОСОБА_1  ображалась, що вона рідко з нею спілкується.

Свідок ОСОБА_19  суду пояснив, що ОСОБА_1  матеріальної допомоги н потребувала, але їй не вистачало спілкування. На її похованні свідок ніяких родичів не бачила.

Свідок ОСОБА_20  суду пояснив, що вона з 2003 року знімає у позивача та покійної квартиру за яку сплачувала кожен місяць по 300 грн., а зараз  по 700 грн., за комунальні послуги вона не сплачує. Плату яку вона сплачує власнику квартири його влаштовує і ОСОБА_1  не піднімає ціну, хоча вона реально занижена.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.

Аналізуючи добуті в судовому засіданні докази у сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1  та ОСОБА_3  проживали разом однією сім’єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, що свідчить про спільне проживання протягом тривалого часу.

ППВС України від 31.03.1995 року №5 п.11 роз’яснено, що встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст.273 ЦПК України може мати місце, якщо такі відносини виникли до 08.07.1944 року і тривали до смерті одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстрований в органах РАЦС. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають, а у відповідності до п.5 ст.256 ЦПК України може бути встановлено факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, як у даному випадку.

Під час спільного проживання ОСОБА_1  та ОСОБА_3  ними було придбане побутове майно, необхідне для повсякденного проживання, використовувались спільні кошти для витрат на одяг, лікування, харчування, відпочинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_3  померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті залишилась квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 74 СК України встановлено, що майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебували в зареєстрованому шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України.

Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що спірна квартира була отримана померлою тільки на себе та свою матір, тому не може успадкуватись ним після її смерті, при цьому не заперечує, що позивач має право на успадкування майна, яке було придбане під час їх спільного проживання.

Таким чином представник відповідача фактично не заперечує, що позивач та покійна проживали сумісно, але заперечує його право на спадщину після її смерті.

Щодо вимог позивача про усунення ОСОБА_2  від прийняття спадщини, то суд прийшов до висновку, що підстави до цього відсутні.

 Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2  є рідною племінницею покійної ОСОБА_3 , вони перебували в хороших стосунках, часто спілкувались, відвідували одна одну, ніяких претензій до неї з боку тітки щодо матеріального утримання не пред»являлось, чого не оспорює і сам позивач.  Сама ОСОБА_1  не складала неяких правочинів з метою позбавлення ОСОБА_2  можливості спадкування після її смерті, також встановлено, що відповідач  добровільно здійснювала посильну допомогу в похованні тітки, тому на думку суду має право на спадкування після її смерті за законом, а підстави  для усунення її від спадщини відсутні.

 

Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, п.5 256, 294 ЦПК України, ст.ст.382, 392, 1224, 1261 ЦК України, ст.60, 74, глава 8 Сімейного кодексу України, п.11 ППВС України від 31.03.1995 року №5, суд , -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1  з ОСОБА_3  на протязі останніх 5-ти років до смерті спадкодавця по ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

В інших вимогах відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

 

 

     Суддя --