Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 
 
 
Справа №2-460/09 р.
 
Р І Ш Е Н Н Я
 
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
01 квітня 2009 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Судді                                  Антипової Л.О.
при секретарі                     Шерстюк Н.В.
 
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-тя особа: Головне Управління юстиції в м. Києві про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису про розірвання шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне Управління юстиції в м. Києві про визнання права на спадкування за законом, суд –
 
В С Т А Н О В И В:
 
Позивач просить суд визнати розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису про розірвання шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3  , діти ОСОБА_5 , від попередніх шлюбів. З ОСОБА_5  позивач перебувала у фактичних шлюбних відносинах з травня 2003 року, вони проживали однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1 .
20 квітня 2005 року у відділі РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5  і змінила прізвище з ОСОБА_1  на ОСОБА_5 .
В 1997 році чоловік позивачки заснував приватне підприємство «Т.О.Н.», але в 2004 році в нього погіршилося здоров»я і тому передав позивачці всі права і обов’язки директора, згідно «Статуту підприємства». Так як всі документи були оформлені на дівоче прізвище « ОСОБА_1 », то виникали труднощі при здачі звітної документації в податкову інспекцію, тому позивач та її чоловік, ОСОБА_5 , вирішили фіктивно розірвати шлюб, щоб позивач мала можливість отримати паспорт на дівоче прізвище, а потім зареєструвати шлюб знову.
Для цього 29 листопада 2007 року було розірвано шлюб у відділі РАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві, актовий запис № НОМЕР_1 , хоча сторони продовжували жити, як чоловік і жінка.
 З грудня 2007 р. стан здоров»я  чоловіка позивачки погіршився і вона постійно за ним доглядала, але 31.03.2008 року він помер. Після смерті чоловіка позивачки відкрилась спадщина, але спадкоємці мирним шляхом домовитися не змогли, що і стало приводом до звернення до суду.
 Відповідачі позовні вимоги не визнали частково. Вони не заперечують, що їх батько дійсно перебував в шлюбі з позивачкою, вони всі перебували з нею в нормальних стосунках, не заперечують, що після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом, але чи стосунки у них були, як у сімейного подружжя не знають, тому стверджувати, чи заперечувати їх наявність вони не можуть. Також відповідачі підвередили, що ОСОБА_1  до останнього дня життя їхнього батька доглядала за ним, купувала ліки, а після смерті займалась його похованням.
Частково заперечуючи проти визнання права за ОСОБА_1  на спадщину за законом, а саме на квартиру відповідачі посилаються на те, що ця квартира була придбана батьком до шлюбу з ОСОБА_1  в день розірвання шлюбу з попередньою дружиною.
Представник ГУЮ в м. Києві до суду не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, просить слухати справу у його відсутності.
Заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач та ОСОБА_5  з травня 2003 року проживали однією сім’єю в АДРЕСА_1 .
Пізніше вони зареєстрували шлюб, а 29 листопада 2007 року цей шлюб було розірвано, як пояснила позивач та її представник з метою переоформлення документів на дівоче прізвище та повторною реєстрацією шлюбу.
Позивач пояснила, що після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім»ю, вели спільне господарювання, мали єдиний бюджет, за яким фактично працювала вона, чого не заперечували і самі відповідачі в судовому засідання, які спілкувалися з батьком та позивачем, відвідували їх, разом святкували дні народження та свята.
Ці обставини також підтвердили свідки з боку позивача.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6  суду пояснив, що позивач з   ОСОБА_5  проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, разом купляли спірну квартиру.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7  суду пояснив, що працював разом з позивачкою та покійним ОСОБА_5 .  Спочатку позивачка працювала з ОСОБА_5 , потім вони одружились, жили добре, ОСОБА_5  її любив. Крім того зазначив, що позивачка з ОСОБА_5  продали разом одну квартиру та придбали разом спірну квартиру.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8  суду пояснив, що  працював з позивачкою та ОСОБА_5 , вони жили постійно разом, як сім»я.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9  суду пояснив, що   ОСОБА_1  поживала з ОСОБА_5 , як одна сім»я, вона постійно була біля нього, піклувалась за нього, дуже переживала після його смерті.
Частково заперечуючи проти позову, відповідачі фактично не оспорюють наведені вище факти спільного проживання їхнього батька з позивачем у шлюбних стосунках, також не заперечують проти прийняття нею у спадщину спільно придбаного ними майна, також не заперечують, що позивачу їхній батько передав всі  права і обов’язки директора, згідно «Статуту підприємства».
  Не оспорюється відповідачами, той факт, що після розірвання шлюбу позивачки з ОСОБА_5 , 29.11.2007 р. вони всі разом святкували день народження батька 14.01.2008 року, про що свідчать долучені до матеріалів справи фотографії, який влаштувала ОСОБА_1  в приміщенні ПП »Т.О.Н.»
 
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10  суду пояснив, що ОСОБА_5  його виховував, як батько з 6 років, свідок у нього працював, але в 2002 році звільнився. Зазначив, що в нього були близькі стосунки з позивачкою, потім вона почала зустрічатися з ОСОБА_5  і вони одружилися. Проживали вони постійно однією сім’єю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11  суду пояснив, що ОСОБА_5  її батько. У 2004 році її батько розлучився з її матір»ю, ОСОБА_12 , і в 2005 році одружився з позивачкою. Свідок зазначила, що вона проживала з 2003 року – по 2004 рік з батьком, її мати жила окремо на вул. Закревського.
Відповідно до ч.1 ст.107 Сімейного кодексу України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст.106 та пункту 3 частини першої ст. 107 цього кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, 106,108 Сімейного кодексу України, ст.ст.1258, 1261 ЦК України, суд , -
 
В И Р І Ш И В:
 
Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-тя особа: Головне Управління юстиції в м. Києві про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису про розірвання шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.
Визнати розірвання шлюбу між ОСОБА_1  і ОСОБА_5  від 29 листопада 2007 р. актовий запис № НОМЕР_1  фіктивним.
Анулювати актовий запис № НОМЕР_1  від 29 листопада 2007 р. про розірвання шлюбу, складений  відділом РАЦС Деснянського  РУЮ у м.Києві.
Визнати за ОСОБА_1  право на спадкування за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_5 .
 Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до ОСОБА_1 , 3-тя особа: Головне Управління юстиції в м. Києві про визнання права на спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати право власності на спадкування ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3  за законом після смерті ОСОБА_5 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
 
Суддя: ---