Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

Справа № 2-96/09
                                                              
 
Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я
 
І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И
 
 
18 березня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді:                     Гончарука В.П.
      при секретарі:                                  Ставрієцькій Г.П.
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1  до Дніпровської РДА в м. Києві, третя особа: КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
               
          В С Т А Н О В И В:
 
Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до Дніпровської РДА в м. Києві в якій просила постановити рішення, яким ввести в експлуатацію самочинно збудовані об»єкти нерухомого майна.
 В ході судового розгляду позивачка змінила позовні вимоги, згідно яких просила визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 20 грудня 1994 р. Іі мати, ОСОБА_2  подарувала їй  ѕ  частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . В даному будинку зареєстровані та проживають позивачка, ОСОБА_1  та ії мати, ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення Київської міської ради позивачці було видано Державний акт на право приватної власності на ѕ  земельної ділянки, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_1 .
Земля була передана у користування для будівництва та обслуговування житлового будинку.
29.02.2008 року Київським БТІ було скадено технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно якого до самовільнї забудови відноситься прибудова за літерою А.1 площею 119 кв м, пибудову за літерою А.3 площею 4.0 кв м. Та гараж за літерою Г, площею 21.2 кв. м.
В червні 2008 р. Позивачка звернулась до Дніпровської районної в м.Києві Державної адміністрації з метою ввести в експлуатацію вищезазначені прибудови та гараж.
Враховуючи те, що відповідна документаця на самочинно збудовані об»єкти нерухомого майна у позивачки відсутні, вона вимушена була звернутись до суду.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача їх визнав.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, але до суду надійшла заява в якій третя особа просила прийняти рішення по справі згідно чинного законодавства та у відсутність її представника.
Суд, вислухавши думку сторін,  дослідивши матеріали справи приходить до висноку, що позов підлягає задоволеню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У випадку позивачки, будівництво прибудов та гаража велося на земельній ділянці без належного дозволу, чи належно затвердженого проекту.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача)  земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а так як позивачка є власником земельної ділянки, тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудований будинок.
В судовому засіданні встановлено, що позивачці на підставі рішення Київської міської Ради від 14 беезня 2002 року, було передано у приватну власність ѕ від земельної ділянки, площею  0,0561 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельта спроруд, про що позивачці було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_1  (а.с. 5).
29.02.2008 року Київським БТІ було скадено технічний паспорт на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно якого до самовільнї забудови відноситься прибудова за літерою А.1 площею 119 кв м, пибудову за літерою А.3 площею 4.0 кв м. Та гараж за літерою Г, площею 21.2 кв. м. (а.с. 6-11)
Таким чином, на теперішній час в користуванні позивачки є ѕ від земельної ділянки розміром 0, 0561 га, на якій знаходиться цегляний будинок загальною площею 96,2 кв.м., а також самочинно збудовані прибудови за літерою А.1 площею 11.9 кв м., за літерою А.3 площею 4.0 кв м. та гараж за літерою Г площею 21.2 кв м.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У випадку позивачки, будівництво прибудов та гаража велося на земельній ділянці , відведеній для забудови,але без належно затвердженого проекту та дозволу на будівництво.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача)  земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а так як позивачка є власником земельної ділянки, тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на самочинно збудований будинок.
    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15, 31, 118, 119, 120 ЦПК України, ст.328, 376, 392 ЦК України, суд, -
 
В И Р І Ш И В:
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
    Позов задовольнити.Визнати за ОСОБА_1  право власності на  самочинно збудовані прибудови за літерою А.1 площею 11.9 кв м., за літерою А.3 площею 4.0 кв м. та гараж за літерою Г площею 21.2 кв м., що розташовані   АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
 
Суддя: --