Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

 
Подача иска в хозяйственный суд
 
 
 
Загальнi питання
 
Відповідно до Закону України “Про судоустрій України” та Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських відносинах здійснюється господарськими судами. Згідно зі статтею 125 Конституції України Вищий господарський суд України є вищим судовим органом у системі господарських судів, до яких належать господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та апеляційні господарські суди.
 
Право на звернення
 
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
 
Господарським судам підвідомчі:
 
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Відповідно до статті 21 Закону України "Про мови в Українській РСР" судове провадження у справах з участю сторін, якi знаходяться на території України, здійснюється в господарських судах українською мовою.
 
Територіальна підсудність справ господарському суду
 
Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням зазначеного та залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд України.
Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Виключна підсудність справ
Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу.
Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна
Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів, що охороняються законом;
державних та інших органів, що звертаються до господарського суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
 
Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржників, органів державної податкової служби або органів державної контрольно-ревізійної служби.
 
Позовна заява подається в письмовому вигляді і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначено законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
 
У позовній заяві слід вказати:
 
1. найменування господарського суду, до якого подається заява;
2. найменування сторін, їх поштові реквізити;
2.1. документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
3. зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні господарських договорів);
4. зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, то зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5. виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору (у випадках, передбачених статтею 5 Господарського процесуального кодексу України);
7. відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V1 Господарського процесуального кодексу України;
8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
 
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору, наприклад, про третіх осіб, чиї права можуть бути обмежені наслідками розгляду справи. В позовній заяві може міститися клопотання про відновлення строку позовної давності, забезпечення позову і т. ін.
 
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

- вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору з кожним з відповідачів;
- відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
- обставини, на яких грунтується позов.
 
До заяви про визнання недійсним акта додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
 
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Заява приймається, якщо суддя не вбачає порушень та інших підстав для відмовлення в її прийнятті.
Прийнявши позовну заяву, суддя не пізніше п'яти днів після її надходження виносить ухвалу про порушення справи ( ст. 64 ГПК).
Підстави для відмовлення в прийнятті позовної заяви передбачені ст. 62 ГПК України, підстави повернення позовної заяви - ст. 63 ГПК України.